Суфізм - це шлях благочестивих людей, які стараються у всьому слідувати вченню і особистому прикладу найкращої людини в світі - Пророка Мухаммада ﷺ.
Він вчив нас правильно дивитися на це життя, використовувати те, що нам дано, так, щоб отримати більше винагороди на Тому Світі. Пророк ﷺ вчив нас робити якомога більше добрих справ з щирим наміром заради Всевишнього в надії, що це стане причиною нашого спасіння в Судний День. Тому, поняття суфізму включає в себе не тільки знання і дотримання релігійних обов'язків, а й максимальне виконання додаткових благих справ заради Аллага.
Суфізм вчить нас не заглиблюватися в мирські насолоди і не гнатися за зникаючими багатствами цьому житті, а дбати про те, щоб в рамках дозволеного взяти з цього життя найкраще - заповнити відведений нам час благими справами з надією отримати Винагороду від Творця.
Тому, не треба пов'язувати своє серце з мирськими задоволеннями, а ще краще відмовитися навіть від деяких дозволених задоволень у цьому житті, якщо вони забирають час і заважають розвиватися духовно.
Суфізм вчить цілеспрямовано і свідомо використовувати час і можливості нашого життя, залишаючи всі непотрібні справи, діючи за пріоритетом, удосконалюючи духовні якості і краще дотримуючись Законів Бога. Побожні теологи Ісламу передали від самого Пророка ﷺ, як правильно жити і чого уникати в цьому житті. Вони закликали використовувати своє тіло, свої можливості, свій час для поклоніння Аллагу Всевишньому, зміцнювати в серці надію на Творця, посилювати любов до Всевишнього і заради Аллага стійко переносити труднощі цього життя, а також позбавлятися від поганих якостей - серед яких зарозумілість, ненависть, лицемірство, брехливість та інші, що негативно впливають на нашу поведінку. І, звичайно, людині, яка хоче йти шляхом благочестя, необхідно утримуватися від всіх гріхів.
Гріхи - це огидні вчинки, які можуть стати причиною покарання на Тому Світі. Не можна думати, що малий гріх - це всього лише незначне порушення! Ні!
Будь-який гріх - це порушення Закону Всевишнього, Який нас створив, дарував нам життя, здоров'я, час і все, що ми маємо.
Необхідно насправді відчути страх порушення Законів Бога - це допоможе людині зберегти себе від гріха, навіть малого. Побожні люди ставилися навіть до малих гріхів, як до величезної скелі, що нависає над ними і в будь-який момент може впасти на них. Це вказує на те, як правильно жити і чого уникати в цьому житті.
Якщо людина вже згрішила, то і в цьому випадку не можна втрачати надію на прощення Творця. Навіть якщо вона вчинила великий гріх, то не можна думати, що їй вже не буде Милості Аллага. Мусульманин завжди повинен сподіватися на Милість Всевишнього і боятися покарання за вчинені порушення.
Не можна впадати в крайності: втрачати надію на прощення Творця або думати, що якщо людина віруюча, то гріхи не впливають на її стан.
Потрібно дотримуватися «золотої середини»: боятися покарання і сподіватися на прощення, і це переконання всіх мусульман - аглюс-сунна уаль-джама'а.
Початок цього шляху - отримання істинних знань, наступний крок - дотримуватись цих знань, а результат - мавгібат (особливий дар від Аллага). В суфізмі є свої поняття і терміни, що мають глибоке значення. Мавгібат (особливий дар від Аллага) - це плоди, які отримує суфій в результаті розвитку духовного стану. Особливість суфіїв – результат їхньої великої праці над собою. Шлях суфізму мусульманські теологи роз'яснили так: «Суфії пізнають результати станів, які є наслідками благих діянь» (Наприклад, коли людина робить гріх – її духовний стан погіршується, а коли дотримується наказів Всевишнього, його стан покращується).
Для того, щоб дії були правильними, перш за все, необхідні правильні ЗНАННЯ основ Віри: про Творця і Посланця, про дотримання велінь Всевишнього (наприклад, Намазу, Посту) та іншого, що необхідно знати, а також додаткові знання про те, що приносить користь. Мудра людина намагається вибрати ті справи, які принесуть їй більше винагороди і допоможуть досягти високого ступеня. А для цього необхідні знання того, що може нашкодити їй і як перевиховувати себе, а також того, що може розвинути благочестя.
Імам аль-Кушайрій дав роз'яснення, що поведінка і ступінь суфіїв залежить від рівня знань і дотримання наступних питань:
➧ 1. Єдинобожжя, тобто перш за все треба бути віруючим.
Сказано в Священному Кур`ані ( «аль-Бакара» / 163):
﴿ وَإِلَهُكُمْ إِلَهٌ وَاحِدٌ لاَّ إِلَهَ إِلاَّ هُوَ الرَّحْمَنُ الرَّحِيمُ ﴾
Це означає: «Ваш Господь - Один-Єдиний Бог, немає творця, крім Нього - Милостивого для всіх на цьому світі і тільки для віруючих на Тому Світі».
- Великий вчитель суфізму імам аль-Джунайд сказав: «Єдинобожжя - це значить не уподібнювати Єдиного, Вічного без початку до того, що увійшло в буття, тобто створеному».
- Також імам 'Алі аль-Бушанджі сказав про Єдинобожжя, що «це підтвердження Існування Того, Хто не має подібності, і одночасно не повинно бути заперечення Його Атрибутів».
- Імам аль-Кушайрій сказав, що «єдинобожжя дає підтвердження того, що Всевишній Бог - Один».
- Імам аль-Джунайд говорив про єдинобожжя, що «це переконання, що Аллаг - Один-Єдиний, Він - Той, Хто не народив і не був народжений. Це заперечення існування суперника, що протистоїть, і подібного до Нього. Неможливо уявити Його, Він не схожий ні на кого і ні на що».
- Імам Ахмад ар-Ріфа'ій сказав: «Тавхид (єдинобожжя) - це коли в серці є [почуття] звеличення [Аллага], яке не дає заперечувати існування Творця або уподібнювати Його до створених».
➧ 2. Знання про Аллага
- У Священному Кур`ані сказано, що «сутність Бога не знає ніхто, крім самого Бога». А люди мають тільки ті знання (про Аллага та Його Атирибути), які Аллаг дав нам знати.
- Імам аль-Газалій сказав, що «поклоніння не буде прийняте доти, доки не дізнаєшся, Хто гідний поклоніння, тобто найвищого ступеня смирення та покірності».
- Імам аль-Кушайрій сказав: «Кожне знання йде від науки, а кожна наука дає знання. Віруючий - це той, хто пізнав Віру в Бога. Необхідно знати про Аллаhе та Його Сифати (Атрибути). А потім – бути правдивим у Вірі та чесно дотримуватись, а також очищати себе від недоліків, покращувати моральність, контролювати серце та покладатися на Бога у всіх справах».
➧ 3. Бути задоволеним тим, що дано Аллагом (Кана'ат)
Будьте задоволені тим, що маєте, і обмежуйтеся тим, що дано Аллагом. Зберігайте спокій, навіть коли щось втрачаєте.
- Імам Абу 'Абдуллаг ібн Хафіф сказав: «Задоволення – це означає позбутися бажання домогтися того, що неможливе, і обмежуватися тим, що дано Аллаhом».
- Імам Мухаммад ібн 'Алі ат-Тірмізій сказав: «Кана'ат – це означає задовольнятися тією часткою, яка зумовлена Богом».
- Теологи казали: «Кана'ат - це коли людина задоволена тим, що в неї є, і не має у нього жаги і прагнення до збільшення життєвих благ, недоступних для нього».
- Пророк Мухаммад ﷺ сказав, що «мало і достатньо – краще, ніж мати багато і відволікатися від того, що приносить більше користі». Цей вислів передав Абу Я'ля.
Багато людей в бідності моляться, а коли стають багатими, то забувають про це, тому для багатьох людей багатство - це не ліки, а навпаки - захворювання.
Вчені сказали: «Аллаh Всевишній вклав у наступні п'ять якостей відповідно п'ять дій: гідність у послуху; приниження у гріху; благочестя та гідність у додаткових намазах ночами; мудрість у порожньому шлунку; багатство у достатку».
➧ 4. Сподівання на Аллага (Таваккуль)
Місце сподівання знаходиться в серці, а зовнішні старання та дії не суперечать внутрішній надії серця. Навіть якщо щось у житті не виходить, раб Божий має бути переконаний, що так судилося.
- Шейх Саhль ібн 'Абдуллаh сказав: «Той, хто ганьбить прагнення і дії – чинить всупереч тому, що сказано в Шарі'аті, а хто нехтує надією, у того слабшає віра в серце».
- Імам Ахмад ібн Масрук сказав: «Покладатися на Аллаhа – це означає повністю вдатися до Долі і всім серцем довіритися Творцю». Такій людині Аллаh дає захист та спокій.
➧ 5. Подяка (Шукр)
Подяка Творцеві за все, що він дарував – це означає не використовувати блага, дані Аллаhом, для вчинення гріха.
- Імам аль-Джунайд розповів, що «коли йому було сім років, він грав поряд із ас-Сарієм, який сидів в оточенні інших чоловіків. Коли вони говорили про подяку Аллаhу, ас-Сарій спитав аль-Джунайда: «О, хлопче! Що таке подяка?», і він відповів, що подяка Аллаhу – це означає не грішити, використовуючи блага, дані Аллаhом. Ас-Сарій сказав, що подяка – це означає не використовувати будь-що з благ, даних Аллаhом, порушуючи Його накази».
- Імам Зун-нун аль-Місрій сказав: «Упевненість (тобто сильна надія на Аллаhа) призводить до аскетизму, результатом якого є мудрість, а мудрість дає можливість передбачення деяких наслідків вчинків (далекоглядність)». А також він казав: «Існує три ознаки фортеці Віри: мало спілкуватися з людьми (з тими, хто не допомагає розвиватися у духовному плані), не розхвалювати за подарунки і не сварити тих, хто нічого не дарує».
➧ 6. Терпіння (Сабр)
Необхідно виявляти терпіння і зберігати гідність у будь-яких випробуваннях, бідах та втратах.
- Сказано у Священному Кур`ані те, що означає: «І нехай у тебе буде терпіння щиро заради Всевишнього».
- Імама аль-Джунайда (він був аскетом і суфієм) запитали: «Що таке терпіння?» він відповів: «Терпіння – це означає приймати гіркоту, не змінюючи виразу обличчя».
- Імам Зун-нун аль-Місрій сказав: «Терпіння – це означає віддалитися від порушень і зберегти гідність у бідності (тобто не скаржитися на бідність)».
- Імам Ібраhім аль-Хаввас сказав, що «терпіння – це означає стійко сподіватися на Аллаhа і при появі бід зберегти вдячність і висловити хвалу Всевишньому (оскільки за терпіння є винагорода або погашення гріхів)».
- Також імам Зун-нун аль-Місрій говорив: «Терпіння – це звернення по допомогу до Аллаhа».
- Шейх Ібн 'Ато сказав: «Терпіння – це зустрічати біду, зберігаючи гідність та високу культуру». Терпіння – це означає у разі біди виявляти крайнє старанність і скаржитися.
- Імам Анас ібн Малік сказав, що Пророк говорив: «Воістину, терпіння проявляється саме в момент удару», тобто на самому початку випробування. Передав Аль-Бухарій.
➧ 7. Самоконтроль (Муракаба)
Це постійне спостереження за станом серця, щоб не перейти межі дозволеного і остерігатися сумнівних справ. Контролюючи себе, слід пам'ятати про те, що Аллаh знає про тебе все і бачить кожен твій рух.
- Сказано у Священному Кур`ані, що означає: «Воістину, Аллаг Всезнаючий».
- Імам Муслім передав, що Пророк Мухаммад ﷺ сказав: «Не дивлячись на те, що ми не бачимо Аллаhа в цьому житті, але, воістину, Аллаh нас бачить».
- Імама Ібн 'Ато попросили: «Розкажіть про кращу покірність», і він відповів: «Слідкуйте за тим, щоб ваші дії постійно були в рамках Шарі'ату».
- Імам Зун-нун аль-Місрій сказав: «Ознака самоконтролю – перевага того, що краще в Релігії, звеличення того, що звеличено в Релігії, і ставлення до приниження до того, що принижено Релігією».
- Імам Ібрагім ан-Наср-Абазій сказав: «Надія веде до покірності, страх віддаляє від гріхів, а самоконтроль призводить до шляху ясності (особливого благочестя)».
- Шейх Ібраhім аль-Хаввас сказав: «Відмова від надмірностей допоможе вам розвинути самоконтроль, який призводить до того, що людина однаково правдива і на самоті, і на людях».
- Імам Ахмад аль-Харій сказав: «Досягнення благочестя засноване на двох якостях: обов'язковий самоконтроль і вчинки згідно Шарі'ату».
➧ 8. Задоволеність (Ріда)
Це спокійно підкоритися долі та не обурюватись тим, що судилося Богом.
- Імам Абу 'Абдуллаh ібн Хафіф сказав: «Задоволеність – це спокійне ставлення серця до того, що судилося, і згода в серці з тим, що дано нам Аллагом і схвалено Ним».
- Шейх Рувайм сказав: «Задоволення - це прийняття того, що судилося, з радістю».
- Теологи сказали: «Хто задоволений тим, що дано Аллагом, не обурюється приреченням Творця та Його Законами».
- Абу 'Алі ад-Дакак сказав: «Задоволеним вважається не той, хто не відчуває біди, а той, хто не обурюється і не противиться тому, що зумовлено».
➧ 9. Достойне поклоніння ('Убудійя)
Це прояв найвищого ступеня смиренності та покірності відповідно з Шарі'атом.
У Священному Кур`ані сказано (сура 15 «Аль-Хіджр», аят 99):
﴿ وَاعْبُدْ رَبَّكَ حَتَّى يَأْتِيَكَ الْيَقِينُ ﴾
Це означає: «І поклоняйся своєму Господу, поки не прийде смерть».
- Деякі теологи сказали: «Гінне поклоніння – це означає міцно тримати шлях, яким наказав йти Аллаг, і утримувати себе від забороненого».
- Імам Ібн 'Ато сказав: «Гідне поклоніння включає чотири якості: щиро виконувати обіцяне; виконувати обов'язки та не переходити рамки дозволеного; бути задоволеним тим, що є; терпіти при втратах».
➧ 10. Сила волі (Ірада)
Це пересилити себе і залишити звичні справи, які не принесуть користі на Том Світі – це початок суфізму.
- Шейх Мухаммад аль-Кіттаній сказав: «У муріда (учня, що йде шляхом суфізму) має бути три особливі якості: сон – при втомі, їжа – при голоді, мова – при необхідності».
- Шейх Джунайд аль-Багдадій сказав: «Кого Аллаh любить, тому дає бути суфієм».
Вчені сказали: «Сила волі – це коли відмовляються від звичного, адже звички людей часто призводять до зневаги до важливих питань і дотримання своїх пристрастей, а також пошуків тимчасових задоволень. А мурід повинен відгородитися від цього, і якщо йому вдасться залишити звичне, то це ознака сили волі. А його щирість – це коли серце прагне того, що схвалено Аллагом».