18 травня мусульмани зібралися в молитовних будинках Духовного управління мусульман України у своїх містах, щоб згадати трагічну сторінку з історії братського народу кримських татар – депортацію 1944 року, вшанувати пам’ять загиблих та прочитати молитву і попросити у Бога милості для постраждалих від терору братів та сестер.

Слідуючи ісламській традиції на заходах, присвячених Дню пам’яті, читали суру «Йасін», щоб передати винагороду померлим, читали дуа для сімей загиблих та постраждалих та пригнічених радянською владою. Також для молодого покоління був проведений екскурс в історію, щоб ті зрозуміли важливість збереження свого коріння, шанобливого ставлення до своїх батьків, дідів та прадідів, щоб молодь знала історію свого народу та винесла з неї урок.

«Зло ніколи не залишить свої старання зробити людей нещасними, залишити їх найдорожчого. Багато народів, для яких Україна завжди була чи стала не так давно рідним домом, постраждали від радянської влади, в наших історіях повно трагічних сторінок. Сьогодні ми всі знову переживаємо нову трагедію для всієї України. Нам важливо не  опустити руки і не дати зломити себе та свою Віру. Тому на вечорі пам’яті ми читаємо дуа не лише за тих, хто постраждав в минулому, але й за наше майбутнє. Ми просимо щасливе майбутнє для України, для її народу» - висловились в прес-службі ДУМУ.

Вечори пам’яті жертв депортації кримських татар пройшли в Києві, Одесі, Львові, Полтаві, Дніпрі, Харкові, Черкасах, Хмельницькому, Сумах, Миргороді та інших містах України.

Нагадаємо, що депортація кримських татар 18–20 травня 1944 року - один із найстрашніших прикладів злочинів радянської влади, вчинених нею під час Другої світової війни.

Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася 20 травня. До операції було залучено 32 тисячі співробітників НКВС.

Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуду, побутовий інвентар і провізію в розрахунку до 500 кг на родину. Насправді вдавалося зібрати в середньому 20–30 кілограмів речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Багато сімей залишали вдома коштовності, гроші та навіть їжу, але забирали з собою найцінніше – єкземляр Священного Кур’ану (мусхаф). Вцілілі мусхафи потім ставали сімейною реліквією та передавалися з покоління в покоління.

Під час головної хвилі депортації за різними оцінками виселено близько 200 тисяч кримських татар, для перевезення яких було використано 70 ешелонів.

При переїзді загинули близько 8 тисяч людей, більшість з яких - діти і літні люди. Найпоширеніші причини смерті – спрага і тиф.

За перші три роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб померли, за різними оцінками, від 20 до 46% всіх депортованих. Серед померлих за перший рік майже половина – діти до 16 років.

Духовне управління мусульман України висловлює своє співчуття кожному, у кого  в сім’ї були постраждалі від цього геноциду та закликає зберігати Віру, традиції свого народу, щоб жертви їх предків не стали марними, адже перш за все вони постраждали за те, що берегли найдорожче – свою релігійну та національну ідентичність.